Заперечення на позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки

Банк звернувся до суду з позовом про ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ІПОТЕЧНУ КВАРТИРУ ШЛЯХОМ ЇЇ ПРОДАЖУ ВІД ІМЕНІ БАНКУ.

Зробив маленький аналіз позовних вимог.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ на позов

На розгляді … суду знаходиться справа за позовом ПАТ «Банк» до гр. Х (Іпотекодавця), гр. У (Позичальника) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач висуває такі позовні вимоги:

1) Звернути стягнення на квартиру А, що знаходиться за адресою: … яка належить гр.. Х і У, шляхом продажу майна ПАТ «Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі – продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ «Банк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь – які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ «Банк» за Кредитним договором… в розмірі Н доларів США, що в гривневому еквіваленті становить П грн;

2) Виселити гр.. Х та У з квартири А;

3) Стягнути з відповідачів судовий збір у сумі … гривень.

Вважаю, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

1.

Рішенням Суду від __ року у справі _____ було задоволено позов ПАТ «Банк» до гр.. У. та вирішено стягнути з гр. У на користь ПАТ “Банк” заборгованість по Кредитному договору № в розмірі М доларів США, що становить К грн. (по курсу НБУ…).

Дане рішення вступило в законну силу.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Як видно з розрахунку позовних вимог, ПАТ «Банк» ставить вимогу про стягнення за рахунок предмету іпотеку відсотків за користування кредитом та пені за період після рішення суду, яким достроково вже стягнуто всю суму кредиту.

Однак, внаслідок дострокового стягнення всієї кредитної заборгованості строк кредитного договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов’язальні правовідносини (Ухвала ВССУ від 18 березня 2015 року, номер в ЄДРСР 43266776).

Із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов’язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України (ухвала ВССУ у справі 6-36751св14 від 17 грудня 2014 року номер в ЄДРСР 42008405).

Таким чином, вимога про включення до складу заборгованості відсотків за користування кредитом та пені за період, після вступу в силу рішення суду від __ року у справі _____ суперечить закону.

2.

Як зазначено в ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року (номер в ЄДРСР 43266776), «суди повинні мати на увазі, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно постанова Верховного Суду України від 4 вересня 2013 року у справі № 6-73цс13). Разом із тим задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов’язання».

Таку ж чітку позицію зайняв Верховний суд України у своєму Листі від 01 лютого 2015р. – Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна.

ВСУ зазначає, що «рішення судів, постановлені з урахуванням вищезазначених роз’яснень, є такими, що не відповідають загальним засадам цивільного законодавства (справедливості, добросовісності й розумності). Одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Таким чином, одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку є неправильним».

Оскільки, позивачем не надано доказів щодо неможливості виконання рішення суду від _____ у справі _______, даний позов не підлягає задоволенню.

3.

У правовому висновку у справі 6-39цс15 від 18 березня 2015 року, номер в ЄДРСР 43246920, Верховний суд України вказав, що «особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Установивши у справі, яка переглядається, що в іпотеку передано житловий будинок, який був придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житла.

Квартира №__ є єдиним житлом гр.. Х (іншого житла у власності вона не має) та не була придбана за рахунок кредиту, отриманого гр.. У згідно Кредитного договору.

Таким чином, суд може задовольнити позовні вимоги ПАТ «Банк» про виселення гр. Х виключно із наданням іншого житла.

4.

Позивач просить звернути стягнення на квартиру, що знаходиться в іпотеці, шляхом продажу майна ПАТ «Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі – продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу.

Однак, як вказав Верховний суд України Правовій позиції до постанови від 27 травня 2015 року у справі 6-61цс15 (номер в ЄДРСР 44749756), «Положеннями частини першої статті 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону «Про іпотеку», судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону».

У відповідності до ч. 6 ст. 38, 39 Закону «Про іпотеку», Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

В п. ___. Іпотечного договору від ___ року, вказано, що ціна продажу іпотеки встановлюється за згодою Іпотекодавця і Іпотекодержателя або або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Таким чином позовна вимога звернути стягнення на квартиру, що знаходиться в іпотеці, шляхом продажу майна ПАТ «Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі – продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу суперечить Закону.

5.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-VІІ, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

-таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

-загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У зв’язку із тим, що предмет іпотеки відповідає зазначеним критеріям (далі – опис (прим.)), квартира не підлягає примусовому відчуженню.

6.

Крім того, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі статтею 39 Закону України «Про іпотеку» в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно з відомостями, розміщеними на інтернет-сайті … вартість подібних квартир знаходиться в ціновому діапазоні від ________ грн. по _________ грн., що втричі перевищує суму вимог ПАТ «Банк».

Відтак, Відповідач вважає неспівмірною вимогу Позивача про звернення стягнення на Предмет іпотеки із заборгованістю за Кредитним договором.

7.

Розрахунок позовних вимог, наданий позивачем, є абсолютно бездоказовим.

До «розрахунку» навіть не надано рух коштів по кредитному рахунку, що не дозволяє перевірити його обґрунтованість.

8.

Як видно з «розрахунку», позивачем обраховано пеню в доларах США, яка п. ___ Кредитного договору встановлена в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як зазначено в Постанові ВСУ від 1 квітня 2015 року у справі 3-29гс15 (номер в ЄДРСР 43578669), оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України – гривні.

Таким чином, обрахунок пені в доларах, розмір якої в договорі обмежений обліковою ставки Національного банку України, суперечить Закону.

9.

До складу позовних вимог безпідставно та без жодного фактичного і правового обґрунтування включені витрати на проведення претензійно-позовної роботи в розмірі ______ грн.

Виходячи з наведеного, прошу Суд відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Представник відповідача 1 адвокат Р.Р.Посікіра

КОРИСТУЙТЕСЬ НА ЗДОРОВ’Я!!! )))